Між Зеленими воротами та вулицею Стангівною дорога перетинає Мотлаву. Сьогодні міст дозволяє перейти з Головного міста на Острів Складів, але на старих фотографіях тут також видно колії, кабелі та підняті частини проїжджої частини. Кожна з цих деталей нагадує про інший спосіб користування портовим містом.
Спочатку був Міст Когі
Про переправу згадували вже у 1357 році. Її колишня назва, Міст Когі, пов’язувала її з сусідніми воротами та світом середньовічного судноплавства. Міст забезпечував доступ до складської частини порту, а водночас перетинав шлях суднам, що пливли річкою.
У XVI столітті переправу перебудували за проектом Дірка Данілса. З’явилася назва «Зелений міст», яку згодом перенесли також на ворота. Її походження іноді пояснюють зеленуватим каменем або нальотом на опорах, але Gedanopedia вказує як більш ймовірне пояснення колір фарби, що покривала дерев’яні елементи.

Коли перевагу мав корабель
Рухома частина мосту дозволяла пропливати суднам, висота яких не давала змоги пройти під закритим прольотом. На старовинних зображеннях можна побачити конструкцію з високими стовпами. Троси та противаги, що проходили через них, полегшували підняття мосту.
Для пішоходів це означало перерву в дорозі. Для екіпажів — можливість дістатися далі вглиб порту. Підняті прольоти найкраще ілюструють, як дві важливі траси — наземна та водна — мусили ділити одне місце. Архівна фотографія зафіксувала саме такий момент очікування.

Сталь, трамваї та нові механізми
У 1883 році з’явилася сталева конструкція на цегляних опорах, виготовлена фірмою Beuchelt із Зеленої Гори. Наступна велика модернізація відбулася у 1928 році. Міст отримав нові підйомні механізми, а технічні рішення мали враховувати також кабелі трамвайної мережі.
Тому на листівках варто шукати не лише кораблі. Колії, стовпи та схема прокладення проводів допомагають зрозуміти функцію мосту як частини міського транспорту. Сьогоднішня спокійна прогулянка відбувається в місці, яке колись вимагало координації кількох видів руху.
Післявоєнний міст для нового міста
Після воєнних руйнувань переправу ввели в експлуатацію у 1948 році. Вона зберегла форму розвідного мосту, але механізм залишався нерухомим. Трамваї перестали курсувати цією дорогою у 1959 році, а реконструкція 1993 року закріпила форму нерозвідної переправи для пішоходів.
Історію мосту найкраще розглядати з двох ракурсів: з його рівня та з води. Зверху видно сполучення міста з Островом Складів, а з річки — опори та просвіт. Про сусідню репрезентативну будівлю ви прочитаєте у дописі «Зелені ворота».
