З набережної Мотлави проходячи під гостроарковим проїздом, раптом відкривається інший краєвид: вузька вулиця, сходи перед будинками та обриси костелу в кінці перспективи. Маріацька брама та вулиця Маріацька утворюють одну з найчіткіших доріг між колишнім портом та центром Головного міста.
Наймолодша з готичних водних брам
Про Маріацькі ворота згадується у 1484 році. Вони належать до молодших гданських водних воріт і мають риси фламандської готики. Подібно до інших споруд такого типу, вони закривали вулицю з боку річки, даючи змогу контролювати прохід на набережну.
Її оборонна функція відносно швидко втратила значення. Уже в XVI столітті будівлю переобладнали під житлові приміщення. Такі зміни свідчать про те, що колишні укріплення не залишалися незмінними: місто пристосовувало їх до поточних потреб.

Що означають герби над проїздом?
З боку Мотлави ворота прикрашають герби Польщі, Королівських Прус та Гданська. На гербі міста видно два хрести з короною. Ця форма пов’язана з привілеєм Казимира Ягеллонського від 1457 року.
Варто порівняти цю деталь із Хлебницькими воротами, на яких зберігся старіший герб без корони. Дві невеликі архітектурні деталі дозволяють простежити зміни, що відбулися в міській символіці. Герб над проїздом був знаком міста, видимим для людей, які прибували з боку порту.

Вулиця, яка не завжди доходила до річки
Колись вулиця Маріацька була коротшою, ніж зараз. Заболочена територія біля Мотлави обмежувала можливість забудови аж до берега. Лише її осушення та облаштування дозволили з’єднати вулицю з брамою та набережною.
Вулиця також мала назву Паніенська. Її історія пов’язана з ремеслами, зокрема з шевськими майстернями, а також із повсякденним життям мешканців кам’яниць. Сучасні асоціації з прогулянками та бурштином — це лише один із шарів цієї історії.

Передпокої та погляд вгору
Характерний ритм вулиці створюють ганки: підняті майданчики перед входами зі сходами та кам’яними балюстрадами. На архівних фотографіях можна побачити їхнє розташування, а також те, як вони обмежували й організовували простір перед будинками.
Прогулюючись, варто дивитися не лише на вітрини. Різьблені деталі, сходи, фасади та церква, що закриває перспективу, складають краєвид, повний сенс якого стає зрозумілим лише в сукупності. Коротка вулиця щільно наповнена слідами старовинної архітектури.
Краєвид, відновлений після руйнування
Війна призвела до руйнування брами та навколишніх будівель. Маріанську браму відбудували у 1958–1961 роках, поєднавши її повоєнну історію з сусіднім Будинком природознавців.

Порівняння довоєнних фотографій, знімків руїн та виду після відбудови дозволяє зрозуміти, скільки праці стоїть за сьогоднішньою панорамою. Проходячи від Мотлави до церкви, ми бачимо як спадщину давніх будівельників, так і результат післявоєнного відновлення вулиці для міста.
